Управління культури Департаменту культури, молоді та сім'ї Полтавської міської ради

Великодні рушники та писанки майстринь були представлені на етно-вечірці

23.04.21, 10:22

Бібліотека-філіал №7 в рамках проекту «Великодні зустрічі» організувала онлайн-зустріч – етновечірку «Барвисті витвори Великодня». Тема була цікава і актуальна, адже господині уже заклопотані приготуванням до Великодніх свят.

Між іншим, багато традицій, які ми звикли вважати християнськими, існували на теренах України ще задовго до його прийняття. В наших язичницьких пращурів святкування Великодня було пов’язане із зустріччю весни, тоді випікалися калачі та фарбувалися яйця, які пізніше трансформувалися в звичні для нас паски та крашанки.

На зустрічі не тільки говорили про вишивки та писанки, але й розглядали їх, наскільки це було можливо. До зустрічі залучилися майстрині гуртка «Українські вечорниці», який створений при бібліотеці.

Дуже красиві й оригінальні декоративні писанки прикрашені фріволіте сворює Катерина Андріївна Калініченко. Мереживом із фріволіте прикрашений і її пасхальний рушничок.

Зоя Володимирівна Дацько, крім вишитих рушничків, також створила писанки. Вишиті на полотні візерунки вона зшила у формі яйця, наповнила синтепоном і показала цілий кошик барвистих писанок. А ще до свят вона приготувала красивий вишитий бісером бант, який буде окрасою великоднього кошика.

Свої яскраві великодні рушнички також демонстували Марія Іванівна Носенко та Валентина Миколаївна Пластініна.

Ну і, звісно, була розмова про традиції вишивання великодніх рушників.

Раніше рушниками на Великдень прикрашали не тільки кошики, з якими йшли до церкви, але й домівки. До речі, в колекції бібліотеки є рушник певно 19, а може й 18 століття, бо на ньому вишитий напис ще за старим правописом «Христось Воскресе». Цей рушник близько 3 м і був він прикрасою не для кошика, а для домівки, можливо висів на іконах.

Рушничок для кошика традиційно мав розмір 30 на 70 см. Вишивався він раніше тільки червоними і чорними нитками, допускались зображення писанок, паски і геометричні візерунки по краях. Вже пізніше великодні рушнички заграли веселкою кольорів, на них з’явилися і квіти, і вербові котики, і церкви, і янголята, і пташки, і курчатка, і навіть кролики. А от незмінним залишився напис – «Христос Воскрес» або скорочено дві букви «ХВ», бо це і є той знак, що вирізняє великодні рушники серед усіх інших.

Цікаво, що в деяких місцевостях України в церкву ходили не з кошиками і рушниками, а з хлібною хусткою. Вона використовувалась протягом року, щоб накривати хліб, тісто, а на Великдень в неї загортали дари, які несли до церкви. Також подекуди паски освячували у великих дерев’яних ночвах, які накривались також такими хустками і родина до церкви могла довести тільки возом.

Згадали і правила вишивання великоднього рушника, адже це ціле сакральне таїнство, між іншим, раніше кожна господиня його створювала сама.

Всі новини
План роботи
27.09.2021 – 03.10.2021
Афіша
Шукайте нас у соцмережах
Закони України
Полтавська міська рада
Веб-портал відкритих даних
Полтавської міської ради
Міністерство культури та інформаційної політики
Український інститут
національної пам'яті