Управління культури Департаменту культури, молоді та сім'ї Полтавської міської ради

Іван Малкович – творець великої Антології української поезії

10.06.20, 13:05

Мега-популярний український поет, видавець, власник і директор видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Іван Малкович неодноразово був гостем Полтави. Особливо пам’ятною є зустріч з ним у полтавській міській бібліотеці-філіалі №4 та його участь у фестивалі MERIDIAN POLTAVA, який відбувся минулого року.

У бібліотеці Іван Малкович розмовляв з читачами більше про дитячу літературу та видавничу діяльність, а на своєму творчому вечорі в рамках фестивалю MERIDIAN POLTAVA зі сцени Полтавського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені М.В.Гоголя він заговорив про… моторошне. Отже, перш ніж написати вірші чи купити поетичну збірку в книгарні або взяти для читання в бібліотеці, треба знати, що поезія «страшно містична річ, якщо за неї беруться великі».

Багато часу Іван Малкович присвятив висвітленню творчості молодих поетів «розстріляного Відродження», яких, надзвичайно талановитих і оригінальних у вираженні думок і почуттів, Україна мала дуже багато. Погляди неокласиків були звернені до Європи, тому їх репресували, тримали в жахливих радянських таборах, розстрілювали.

Як видавець, він чимало зусиль доклав до створення великої Антології української поезії. Ця Антологія має понад дві тисячі сторінок.

- Я подавав біографії поетів не більш ніж на дві сторінки, - розповів Іван Малкович (щоб представити більше авторів). - Вони мають ставати частиною нашої національної свідомості. – Бо ми знаємо світових, а своїх – ні, - пожалкував.

На думку Івана Малковича, «найкрихкіший і найбільший» поет ХХ століття – Павло Тичина. Андрія Малишка, наприклад, Іван Антонович вважає просто хорошим поетом, котрий «бере народну пісню і грає в народну пісню», а Павла Тичину називає новатором, який у форму вкладав зовсім інший, новий зміст. Наприклад: «Не дивися так привітно, яблуневоцвітно» (слова Павла Тичини).

- Але поезія буває моторошно-містичною, - застеріг Іван Малкович. – За один свій вірш «Молодий я, молодий…» Тичина поплатився. Як найкрихкіший поет, він «розбився» першим – писав на догоду владі. Життя посміялося з нього. «Від кларнета твого пофарбована дудка залишилася», - написав про Тичину Євген Маланюк (письменник, публіцист, літературний критик, сотник армії УНР).

Згадав Іван Малкович і Тараса Шевченка, котрий, на його думку, віршем зі словами «Доле, де ти?.. Коли доброї немає, то…» накликав собі злої долі.

- Поезія – це страшно містична річ, якщо за неї беруться великі, - наголосив Іван Малкович.

Найбільший поет української еміграції Євген Маланюк у 1933 році написав вірш «Візія», який потряс усіх моторошним пророцтвом, що збулося: «Літаки закрутяться, як листя, башти захитаються й впадуть…». Він жив у Нью-Йорку…

Іван Малкович представив надзвичайно цікавий словесний портрет ученого-славіста Михайла Драй-Хмари, який знав кілька мов, писав підручники і чудові вірші, міг із заплющеними очима в темряві знайти будь-яку книжку в своїй бібліотеці, бо знав, де які книжки лежать. Михайло Драй-Хмара любив спорт, грав у крокет, теніс, перепливав Дніпро, на ковзанах вальсував по льоду… За проєвропейські погляди його репресували, забрали на Колиму, де він був розстріляний.

- Про таких людей треба знімати фільми, але не такі плакучі, як у нас усе, - зауважив Іван Малкович. – Бо у нас щоразу виходять якісь плачі. Якби триста спартанців були в Україні, це не був би заклик до волі… Якщо ми згадуємо героїв Крут, то для чого? – Коли студенти прочитають про крутянців, вони будуть знати, хто такий північний сусід і на що він здатний.

Розповів Іван Антонович і про київського поета Леоніда Кісельова, який згас дуже рано – в 22 роки. Про Володимира Сосюру, котрий народився в Дебальцевому на Донбасі, але написав найбільше віршів українською мовою, Іван Малкович сказав:

- Він опонував своєму братові…

І процитував слова великого поета: «І там, де звучить рідна мова, живе український народ».

Іван Малкович знає напам’ять вірші різних поетів. З великим хистом читця він декламував любовну лірику Максима Рильського та твори інших видатних українських поетів.

Про Дмитра Павличка Іван Малкович зауважив, що той іноді заполітизований, а насправді є одним з найкращих українських ліриків - просто подає себе як поета, зосередженого на політичній проблематиці, бо «читає зі сцени тільки такі вірші». Це неправильно, – вважає Іван Малкович.

Завершуючи спогади про зустрічі з паном Малковичем, хочемо пригадати його слова: «Культура – дзеркало, в якому нація може побачити сама себе» і закликати всіх якомога частіше дивитися в це дзеркало і пізнавати рідну культуру.

Всі новини
Шукайте нас у соцмережах
Закони України
Полтавська міська рада
Веб-портал відкритих даних
Полтавської міської ради
Міністерство культури та інформаційної політики
Український інститут
національної пам'яті
Дія