1 червня – у Полтавському літературно-меморіальному музеї В. Г. Короленка відбулася глибока та емоційна моновистава «Рожеві гвоздики АБО ми тут тимчасово» від театрально-поетичного факультету «Рубікон» під керівництвом Тараса Духовного. Вистава торкнулася болючої теми сучасної російсько-української війни та викликів, з якими стикаються українці.

Показ розпочався з промови керівника «Рубікону» Тараса Духовного, який наголосив на важливості свободи вибору, особливо у такий непростий час. Цей вступ задав тон усьому дійству, підкреслюючи прагнення до свободи та самовизначення.

Моновистава розповідала історію київської квіткарки, яка вимушено емігрувала до Франції. Її слова "ми всі тут тимчасово" стали лейтмотивом вистави, що відображає відчуття мільйонів українців, які опинилися далеко від дому. У монологах персонажу звучав і гіркий гумор, і незламна надія на спокійне життя. Глядачі відчували парадокс української реальності – сміх крізь сльози, як механізм виживання.

Особливо зворушливим моментом став образ "сліз Божої Матері", що перетворилися на рожеві гвоздики – символ болю, але й нев'янучої надії та краси, яка проростає навіть у найважчі часи.

Вистава «Рожеві гвоздики АБО ми тут тимчасово» стала не лише мистецьким висловлюванням, а й важливою рефлексією на події, що відбуваються в Україні, викликавши глибокі емоції та роздуми у всіх присутніх.