Креативу нашим пращурам вистачало. Історія походження українських прізвищ досить багата і містить чимало цікавих деталей.
Так, наприклад, люди із привабливою зовнішністю отримували такі прізвища: Гожий, Хорошун або, ті чиє обличчя було настільки гарним, що здавалося ніби намальоване художником, давали ім’я Мистецький чи Красуня. Так, деякі говорять, що їхній носій є нащадком фізично сильних і витривалих людей: Жилавий, Кремінь, Велет, Довгаль. Смаглюк, Бородавко, Чорномаз, Рябчук – характеризували обличчя українців. Предки були дуже добрими людьми: Благий, Тишко, Субтельний, Мирний, Добрун, Солодкий.

Українські прізвища несуть шлейф цікавих історій, адже чи не кожне з них відкриває таємницю того, ким були наші предки. У ваших жилах тече кров мисливця, якщо ви – Стрільчук, Бобровник, Убийвовк, Пташник. Вовк, Ведмідь, Сова, Лис – ці прізвища захищали своїх господарів від нечисті. Наші давні родичі вірили у силу природних явищ та шанували їх. З тих чи інших причин назви цих явищ ставали повноцінними прізвищами людей: Бурієнко, Вітрук, Градський, Завірюха, Зірка.

Значна частина родових імен буда утворена від назв птахів. Усі вони, в основному, діставалися тим, хто розводив птахів або міг імітувати їхні звуки: Беркут, Воронюк, Голубенко, Горобченко, Дроздюк, Журавель, Зозуленко, Лебідь, Чайка, Чорногуз, Яструбенко.

У давнину люди були уважними до тих, хто їх оточує і відразу помічали їхні головні особливості та давали відповідні прізвиська. Наприклад, деякі люди обожнювали якусь страву (Борщ, Капуста, Кукурудза), хтось був вправним рибалкою (Рибалко), а хтось любив рахувати гроші (Гривна, Корун). Володіння кіньми та волами були важливою складовою селянського побуту. Так, з’явилися Громак, Чалий, Білокінь, Рябокінь, Чорновіл. Прізвище Міняйло пішло від мандрівних торговців, яких в давнину називали міняйлами.

Деякі прізвища, які дійшли до наших днів, раніше давали лише певним людям – тим, хто вирізнявся своїм статусом: Дученко, Дука – синонім слова багатій, Скоробагацький – таке прізвище раніше отримували люди, які могли швидко розбагатіти, Дідич – так називали багатія, який став власником цілого села, Войтович або Витюк – предки були правителями.

Поряд з найпоширенішими прізвищами є найрідкісніші. Як правило, вони є важковимовними або звучать досить незвично: Аляб’єва, Зацерклянський, Вієр та інші.

Дуже цікаво, що у повних сім’ях прізвища дітям часто давали по матері. Причиною був твердий характер жінки, яка всім керувала вдома замість чоловіка. Саме дітей такої владної матері сусіди називали жіночим прізвищем. Згодом вони передавалися із покоління в покоління і ставали прізвищами цілого роду. Саме через це в Україні поширені Гандзій, Катренко, Калинюк, Фесенко, Маланюк та багато інших.

Наші предки з особливою увагою підходили до створення родових імен для незаконнонароджених дітей. Ім’я під час хрещення малюкові давали за святцями, а ось по батькові він отримував від свого хрещеного батька. Часто родові імена давали за іменем матері. Бувало й так, що дитині давали скорочене прізвище чоловіка, якого вважали його батьком. Якщо чоловік був Четвертинський, то дитина ставала Вертинський, якщо Калитовський, то дитині давали родове ім’я Литовський.

Імена та прізвища є цінним історичним джерелом, яке треба вивчати й досліджувати. Чи цікаво вам, що означає ваше прізвище? Якщо так, то дізнатися про його походження можна з літератури бібліотеки-філії №5.

Отже, українські прізвища не просто служать для ідентифікації людини, але можуть розповісти про її рід та характерні риси далеких предків.