«Все нове навесні! Та й самі весни завжди такі нові – ні одна не схожа на іншу, в кожній є щось своє, що надає їй особливої, неповторної принадності!»
(Люсі Монтгомері)

Матінка Природа вміє зачарувати своєю донькою Весною, вона завжди раптова, завжди красива, сонячна, мрійливо-ніжна. Поглянувши на весну, несподівано хочеться сісти під деревами і проглядати між квітучим віттям високу блакить весняного неба. Відчувати запах цвіту, знати про його минучість, бачити його красу – щиру, непомильну, терпку!

Весняний пейзаж – це розповсюджений та улюблений живописцями сюжет. Велика кількість світла, пробудження природи, яскраві фарби та спів птахів – все це не може не надихати художників. Вони вловлюють найменші порухи весняних гілок, ніжність цвіту, легкість вітру, що колише віття. Який вигляд мають весняні пейзажі на картинах найкращих світових майстрів? Що приваблює їх у природі, якими засобами вони передавали свої враження?

Писати на картинах весну у вигляді пейзажів, які передають красу природи, почали лише у ХІХ ст. У цей період художники масово виходять на пленери та малюють з натури. Краще за все це виходило в імпресіоністів – майстрів світла, кольору та настрою. Працівники Центральної бібліотеки Полтавської МТГ запрошують до перегляду відео презентації «Живописна палітра весни» та надихнутися неперевершеними порухами природи та мінливими настроями чарівниці, мрійливої та грайливої весни.

«Я ніколи не звикну до приводить у захват. І ніякого значення не мають ні вік, ні сумніви та весни. Рік за роком вона вражає мене»
(Рене Бержавель «Голод тигра»)