«Жити не можна померти»: Олександр Осадко
Олександр Осадко («Танго») – український військовослужбовець, солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно). Олександр Осадко – в минулому житті економіст і будівельник, а від початку вторгнення – боєць ЗСУ. Від 26 лютого 2022 року пішов на фронт у складі 105-ї окремої бригади територіальної оборони, згодом служив кулеметником 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Публікував перші оповідання в Інтернеті, пан Олександр викладав їх під псевдонімом «Стах».
Коли родина проводжала Олександра Осадка на війну, донька Софія дала йому з собою товстий зошит і сказала, що він має написати книгу - «таку, як Ремарк, але кращу, веселішу».
Загинув 9 липня 2022 біля Мазанівки на Донеччині, під час артилерійського обстрілу: він прикрив побратима своїм тілом, коли міна залетіла в окоп, і не вижив, а інший боєць врятувався завдяки йому.
Збірка оповідань і новел Олександра Осадка «Жити не можна померти» виходила друком після смерті автора у «Видавництві Старого Лева». У книзі зібрані всі тексти Олександра, які він устиг написати. Знаково, що після виходу книги два примірники передали на фронт – у його взвод. І всі хлопці її прочитали… А потім один примірник повернули дружині Олександра, Ганні Осадко, – із підписами всіх Сашкових побратимів.
«Сім життєвих історій, які встиг розповісти читачу Олександр, свідчать про неабиякий хист автора, про витончене почуття гумору, про вміння помічати й майстерно змальовувати деталі, а також обирати персонажами харизматичних сільських мешканців, зображених вправним та влучним словом. А ще автор мав незбагненний дар зазирати в майбутнє, яке постає таким буденним і пророчим з реплік його», – розповідають у видавництві.
Його оповідання викликають таке потужне почуття впізнавання, що за кількадесят років його можна буде використовувати як мало не історичний документ, що точно передає дух часу.
У пам’яті працівників Центральної бібліотеки Полтавської МТГ, читачів письменник та військовий Олександр Осадко залишиться живим у своєму живому слові.