У бібліотеці-філії №4 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ відбулося восьме засідання читацької спільноти «Кола знань». Тема зустрічі – «Симон Петлюра і культура».

Спілкування вдалося змістовним, цікавим і непередбачуваним, бо на зустрічах знаннями діляться всі учасники «Кола». Таке спілкування дозволяє поглянути на обрану тему з різних точок зору.

Імпульсом для обговорення теми «Петлюра і культура» стала стаття Тіни Пересунько «Залюблений у мистецтво головнокомандувач», яка була надрукована у журналі «Локальна історія».

Симон Петлюра відомий перш за все як військово-політичний діяч, Голова Директорії, Головний Отаман військ і флоту Української Народної Республіки. Утім його завжди бентежило питання саме культурної дипломатії. До того, як очолити військо і державу, Петлюра був відомим театральним рецензентом та літературним критиком, сам добре грав на сцені і любив співати, навіть диригував.

Петлюра був великим любителем театрального мистецтва. Писав рецензії на українські театральні вистави, і вони були дотепні, оригінальні, талановиті.

Уже тоді він переймався, щоб на українські сцени увійшов світовий репертуар, а українське мистецтво презентували за кордоном.

На цій посаді розгорнув масштабну культурну програму. У кожному українському повіті планував заснувати зразкову школу імені котрогось із видатних діячів української культури; розробляв ідею всеукраїнського реєстру маєтків історико-культурного значення; планував облаштування великих українських історичних доріг. Один з найяскравіших спецпроєктів Земства під його головуванням – упорядкування могили Тараса Шевченка на Чернечій Горі. У планах навіть було прокладання до могили Кобзаря дорожнього шосе, запуск щотижневого пароплаву Київ-Канів, облаштування на Дніпрі причалу й пляжу, створення біля могили туристичної інфраструктури та бібліотеки, куди б із творчими резиденціями приїздили письменники та художники.

Це тільки маленька частина інформації із обговорення учасників «Кола». Але змістовна розмова завжди мотивує до роздумів: Симон Петлюра – неоднозначна постать чи національний герой? Питання вкрай складне, відповідь буде у кожного своя.

Для тих, хто хоче знати більше, читайте книгу Тіни Пересунько «Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира». Місія капели Олександра Кошиця (1919–1924)».