"За покликом серця": до Дня українського добровольця
14 березня Полтавський літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка спільно з Полтавським міським багатопрофільним ліцеєм № 1 імені І.П. Котляревського під керівництвом Заслуженого працівника культури України Наталії Граїцької відзначили День українського добровольця. Ця пам’ятна дата була встановлена Верховною Радою України у 2017 році для вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави. Дата 14 березня була обрана не випадково: цього дня у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях, що у Київській області, з Майдану Незалежності на схід України вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану.
Проте це не перший випадок в історії України, коли люди самоорганізувалися, щоб боронити свою Батьківщину. Одним з перших добровольчих формувань цілком можна назвати Запорізьку Січ, яка включала воєнізовані добровольчі загони, що протягом кількох століть захищали кордони Козацької держави від нападу ворогів. У новій історії України таким добровільним об’єднанням був Легіон Січових Стрільців, до якого також входили виключно добровольці. У 2022 році пісня «Ой, у лузі червона калина» стала символом боротьби українського народу за свою свободу. Колись вона була голосом Українських Січових Стрільців. Цьому легіону належить і відома фраза «Слава Україні». На початку XX століття, коли в арміях світу не воювала жодна жінка, в легіоні Українських Січових Стрільців служили аж 33 жінки. Троє з них брали безпосередню участь у військових діях та отримали бойові нагороди — Софія Галечко, Ганна Дмитерко та Олена Степанів. Остання стала першою жінкою-офіцером у світі у званні хорунжої.
Під час сталінсько-гітлерівського поділу Польщі у лавах Польського війська по-геройськи воювали ветерани Армії Української Народної Республіки, які не мали обов’язку брати участь у війні, що вибухнула у вересні 1939 року. Офіцерів-українців Польського війська, які опинилися у радянській неволі не оминула трагічна доля їхніх польських побратимів, деяких із них розстріляли в сумнозвісній російській Катині. Українські добровольчі підрозділи воювали й на боці Фінляндії під час радянсько-фінської війни у 1940 році. У січні 1995 року, під час російсько-чеченської війни, з українських добровольців в Грозному була сформована сотня «Вікінг».
У відповідь на російську агресію з метою захисту територіальної цілісності та суверенітету України у 2014 році були створені Добровольчі батальйони або Добробати, до яких увійшли виключно мотивовані люди, які самі пішли воювати та зупиняти ворога. На той момент українська армія практично не існувала. За вісім років, які передували повномасштабному вторгненню, точилася війна та формувалася наша армія. Згодом добробати й стали ось цими ЗСУ, яким ми сьогодні говоримо – слава!
Присутні вшанували пам'ять випускників ліцею – Антона Цедіка, Святослава Горбенка, Дмитра Фесенка, Ігора Щербака, Андрія Орлова, Павла Іващенка, які віддали життя за незалежність України.
Під керівництвом Заслуженої артистки України й вчителя мистецтва Наталії Мізєвої у виконанні учнів ліцею – учасників хору «Горлиця» – прозвучали вірші та пісні, зокрема, «1944» Джамали й «Повернись живим!» гурту «Без Обмежень».
Адміністрація ліцею приділяє багато уваги національно-патріотичному вихованню учнів, у зв'язку з чим протягом лютого-березня 2024 року спільно з науковими співробітниками музею Короленка було проведено низку культурно-освітніх заходів.