«Вірші — це емоції, закапсульовані у вічності»: Олександр Лисак
За проектом «Незламні та хоробрі: письменники у ЗСУ»
#тижденьпоезії2024
У рамках відзначення Національного тижня читання працівники Центральної бібліотеки Полтавської МТГ долучились до Всеукраїнського інформаційно-просвітницької тематичної акції та марафону читання військової поезії від Українського інституту книги. Гаслом марафону став рядок із вірша Ірини Шувалової «Ріки незмінно течуть додому». Працівник Центральної бібліотеки Олексій Орел продекламує поезію Олександра Лисака «Поля, поля…» зі збірки «Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну».
Поетична збірка «Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну» - спільний проект видавництва «АССА»» та Українського культурного фонду.
Олександр Лисак – офіцер окремої механізованої бригади 53 імені гетьмана Івана Мазепи. Спочатку пан Олександр служив у 3-й оперативній бригаді НГУ в зенітному ракетно-артилерійському дивізіоні, згодом – офіцером окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Автор збірок «Творю свій день», «Синдром фантомного болю» (2016) та «Шрамована пам'ять» (2018).
«В літературі законсервовані в слові наша воля до перемоги, наш біль від втрат і, звісно, невгасима віра в перемогу. Україна завжди була бойовою, могла мобілізуватися й дати відсіч будь-якому ворогу. Про що пишуть автори-воїни? Про власний бойовий досвід — він виливається в різних формах: у поезіях, романах, щоденниках, спогадах», - зазначив пан Олександр.