«Усе поєдналося в моєму серці, сплелося корінням»
У бібліотеці-філії №4 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ відбулася поетична вечірка з Інною Снарською (Дідик), талановитою полтавською поеткою й журналісткою.
Учасники зустрічі знають Інну Снарську як поетесу, бо читали її поезії та переклади з білоруської у періодиці й колективних збірниках.
Головна гостя вечірки читала власні вірші, сповнені ліризму і краси, бо як наголосила, вона не може писати темну поезію. А тому навіть в поезії смутку, як і в житті, вишукує світлі тони. Її любов до природи, до людей, до рідної землі відчувалася з першого слова, першого рядка, які так спрагло всотували душі полтавських шанувальників поетичного слова.
Традиційно щира й затишна бібліотечно-читацька атмосфера викликала безмежну довіру Інни Станіславівни. Її пронизлива і сповідальна, образна й мелодійна лірика звучала близько двох годин.
Інна Снарська народилася у Білорусі, але більше тридцяти років живе у Полтаві. Пише білоруською та українською мовами. «Усе поєдналося в моєму серці, сплелося корінням», дві любові, дві Батьківщини.
Поезію читала полтавська поетка як українською, так і білоруською мовами.
Найбільше розмов було навколо її збірки «Два неба». Прозові замальовки (раніше їх називали образками), великий блок пейзажної лірики і, звичайно ж, лірично-інтимне віршування. Як особливий дарунок читачеві - глибокі, досить несподівані чотиривірші, від яких повіває мрійливістю з філософським присмаком.
А ще – щемливі відлуння у віршованих рядках Інни Снарської, де вихлюпуються її почуття під час побачень з рідним краєм, з тими незабутніми Сястронками, з батьківською чи дідівською хатою.
Серед майже трьох десятків цих прозо-віршів більшість – це оповіді про такі «щоденні дива», часом з нотками гумору.
Модераторка зустрічі Марфа Буторіна поділилася своїми спогадами про тележурналістку Інну Снарську. Разом згадували цікаві (й курйозні) історії, що траплялися під час інтерв’ю чи роботою над публіцистичними передачами й документальними фільмами. До речі, їх на рахунку режисерки Інни Снарської близько 300.
Автограф-сесія додала ще більше емоцій від зустрічі: обійми, побажання, обмін думками та чекання наступних зустрічей із тепер уже улюбленою поеткою Інною Снарською.