Відомі слова Миколи Хвильового: «Ми йдемо, і наша пісня – це пісня сонця, і наш прапор – це прапор світла» стали символом оптимізму та віри у світле майбутнє, під яким відзначали це свято.
Особливу увагу приділили й «Прапору Надії» – новому символу сучасної боротьби за волю та пам’яті про військовополонених.
Заходи вирізнялися творчим підходом та різноманіттям форм:
• діти із захопленням створювали власні прапорці та патріотичні сувеніри на майстер-класах;
• під час літературних читань звучали вірші та проза, що оспівували красу рідної землі та велич її символів;
• зйомки відеороликів демонстрували щиру любов до України;
• на фестивалях панувала особлива патріотична атмосфера;
• волонтери організовували благодійні ярмарки на підтримку захисників.
Кожен учасник відчував себе частиною великої та сильної держави.

Такі події нагадали, що День Державного прапора України – це не лише урочистість, а й момент усвідомлення: бути українцем означає належати до великої історії, яку народ творить разом.