У музеї В.Г.Короленка відбулася традиційна зустріч ветеранів Полтавського зенітно-ракетного училища, його випускників і викладачів — людей, яких назавжди об'єднали роки навчання, військова служба, офіцерська честь і безмежна відданість своїй справі.
Такі зустрічі активісти організовують один раз на 5 років. І це не просто добра традиція, це символ незламного братерства, поваги до історії, зокрема, свого навчального закладу та військової справи нашої країни в цілому.
У теплій, щирій атмосфері учасники переглянули документальну хроніку років своєї курсантської юності, що неначе повернула всіх у молоді роки. Особливо зворушливими виглядали зустрічі з колишніми викладачами фахових дисциплін, командирами, наставниками, які свого часу передавали не лише знання, а й виховали цілі покоління офіцерів, закладаючи в них високі моральні цінності та відданість військовому обов'язку. Викладачі, звісно, мають вельми солідний вік, але знайшли сили взяти участь у заході. Цікавими є ті факти, що один з них зберіг й продемонстрував присутнім власнї давні записи, у яких зафіксовані оцінки курсантів; інший — продекламував з пам’яті цілий віночок ліричних поетичних рядків.
Щирі слова вдячності та підтримки пролунали й на адресу українських захисників, які сьогодні на передовій мужньо боронять незалежність України, продовжуючи бойові традиції українських артилеристів-зенітчиків.
Такі зустрічі — це набагато більше, ніж можливість побачити давніх друзів і побратимів. Це жива пам'ять поколінь, духовний міст між минулим і сьогоденням, віра в наше мирне майбутнє.
Фото Анатолія Величка.