16 квітня 1889 року, 135 років тому, Панас Рудченко і Олександра Шейдеман побралися. Акт цього шлюбу зафіксовано у метричних книгах Карлівської Успенської православної церкви. Весілля відзначали скромним вечором у будинку Шейдеманів у Карлівці.

Познайомилися вони ще коли Панас Рудченко жив на вулиці Монастирській, 14, де мешкала подруга й колега Олександри Ганна Адешелідзе. Разом вони бували на літературних суботах у статистика й етнографа Віктора Василенка. Після гостин Панас Якович завжди проводжав Олександру на її квартиру, розташовану неподалік.

«Шурочко! Мила моя! Скільки найніжнішого та найвищого змісту в одному цьому слові «мила». Я багато разів його чув, мабуть не раз доводилося вимовляти його, та ніколи не викликало того найтоншого відчуття, яке звідав я, вживши його стосовно тебе, моя дорога!» – писав Панас Рудченко у листі до нареченої 4 січня 1889 року. Збереглися майже усі листи закоханих, сповнені глибоких почуттів і турботи. Це певною мірою сентиментальний епістолярний роман про кохання зі щасливим завершенням.

Про палке кохання, про взаємні почуття, що Панас Мирний і Олександра Рудченко (у дівоцтві Шейдеман) пронесли крізь усе своє спільне життя говорили сьогодні на тематичній екскурсії «Їхнє кохання – то епістолярний роман» у музеї Панаса Мирного.