Музей Панаса Мирного та Аматорський театр «Мала Фея» з нагоди Дня міста запросили полтавців на незвичайну театралізовану екскурсію «Панас Мирний. Полтава. Театр». Замість звичної лекції – живі сцени, історичні персонажі, листи, поезія та знайомі міські вулиці, що на три години перетворилися на декорації початку ХХ століття.

Маршрут складався з кількох локацій, кожна з яких відкривала нову сторінку життя Панаса Мирного. Глядачі переходили від однієї зупинки до іншої, а там на них уже чекали актори, які відтворювали події з життя письменника та занурювали присутніх в атмосферу старої Полтави.

Екскурсія розпочалася у Корпусному парку – неподалік місця, де понад століття тому працював Панас Якович Рудченко. Саме у 1871 році він переїхав до Полтави, де майже пів століття служив у губернському скарбництві та казенній палаті, сумлінно виконуючи обов’язки державного службовця, а вечорами займався літературною діяльністю.

Наступною зупинкою став пам’ятник Івану Котляревському. Саме тут актори нагадали про одну із найважливіших культурних подій початку ХХ століття – відкриття монумента у 1903 році, коли до Полтави приїхала майже вся українська інтелігенція: Леся Українка, Олена Пчілка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Гнат Хоткевич, Михайло Старицький та багато інших діячів культури.

Саме Панас Мирний був одним із тих, хто доклав чимало зусиль до встановлення пам’ятника та наполягав, аби його розмістили у гідному місці. Під час театральної постановки актори відтворили й драматичний момент відкриття монумента, коли через дію Емського указу українською мовою фактично заборонили виголошувати промови. Попри це запрошені гості не відмовилися від українського слова, перетворивши подію на символ національного спротиву.

Далі маршрут проліг тодішньою вулицею Мало-Садова (нині – вулиця Володимира Короленка), де свого часу мешкав Панас Мирний із дружиною та дітьми.

Згодом екскурсія продовжилася у парку «Перемога». Саме тут актори показали інший бік творчості письменника – його уважність до людських історій. Панас Мирний багато спілкувався зі звичайними людьми, уважно слухав їхні долі, а згодом саме вони ставали прототипами героїв його майбутніх літературних творів.

Ще однією локацією стала будівля неподалік сучасного Національного університету «Полтавська політехніка», де раніше містився Полтавський інститут шляхетних дівчат. Саме тут працювала дружина письменника – Олександра Михайлівна Рудченко. Тут прозвучали уривки листів чоловіка до неї. Ці рядки відкрили Панаса Мирного, зокрема, як люблячого чоловіка, а також нагадали про красу епістолярної культури кінця ХІХ століття, коли кожен лист був продуманим, щирим і надзвичайно вишуканим.

Фінальною точкою маршруту став пам’ятник Тарасові Шевченку. Тут продовжилася театралізована частина, а потім учасники екскурсії поділилися враженнями та зробили спільне фото.

Ця пішохідна екскурсія продемонструвала, що біографія Панаса Мирного – це не лише сторінки історії України. Це історія людини, яка майже п’ятдесят років жила і творила у Полтаві, працювала державним службовцем, писала романи, підтримувала українську культуру й залишила місту величезну духовну спадщину. А завдяки таким проєктам історія письменника виходить за межі музейних експозицій і буквально оживає на вулицях сучасної Полтави.