Таємниці дивної іграшки
Учасники арт-майстерні, яка діє у бібліотеці-філії №4, вирішили дізнатися хто така Лабубу та чому про неї у бібліотеці немає книги.
З’ясувалася цікава історія. Лабубу – пухнаста істота з великими очима та кролячими вушками. Це героїня авторського світу, створеного гонконгським ілюстратором Касінгом Лунгом, який виріс у Нідерландах і надихався скандинавськими народними казками.
Спочатку це була ілюстрація з дитячої книжки, але згодом Лунг переніс свого монстрика у фізичний світ, бо зʼявилися перші іграшки.
«Лабубу - це щось середнє між ельфом, кроликом і маленьким монстром. У неї величезні очі, загострені вуха, пухнасте тіло і фірмова широка посмішка з девʼятьма зубами», - розповідала Маша, ініціаторка розслідування. У її зовнішності поєднується химерність і милість. Саме це робить її привабливою як для дітей, так і для дорослих.
Особливу популярність Лабубу дістала після того, як зірки світового масштабу Ріанна та Дуа Ліпа почали носити іграшки як модний аксесуар.
Існує сотні варіацій Labubu - від русалок і космонавтів до героїв аніме та новорічних образів. Усі фігурки мають впізнаваний стиль, але кожна з індивідуальним характером. Дизайн часто включає яскраві кольори, костюми, блискітки або текстильні елементи.
Юні майстрині вирішили долучитися до всесвітньої хвилі захоплення чи то просто зробити щось особливе для себе чи на подарунок. Виготовити ескіз «пухнастого монстрика» вговорили майстриню Ларису Леонідівну в обмін на цікаву інформацію про Лабубу, або як називають діти «скажений кролик».
Книги про це дивне створіння у бібліотеці немає. Тому цікаво було послухати історію виникнення Лабубу, як іграшка стала бажаною іграшкою у сотні тисяч колекціонерів та що означає бути брендом.
А Вірі Coogle пояснив, що «скажений кролик – це справжній вихор енергії та хаосу. Його насичений колір, пустотливі вушка та дикий вираз обличчя говорять про те, що цей кролик не знає спокою. Він завжди готовий до нових витівок і здатний здивувати ще більшими вибриками».
Звичайно ж, у кожної майстрині тепер є своя Лабубу, бо додали власної фантазії. Але є і спільне: вони дуже милі.