Серцем та помислами з Україною, а душею з морем: Джозеф Конрад
«Коли я чую, що мене називають першим оповідачем епохи, я ховаю свою голову. Дурниці! Ним був не я, а Джозеф Конрад» (Томас Манн)
Таємниці та морські пригоди зажди вабили творчі натури. Одним із тих, кого спокусило море та його загадковість був українець польського походження письменник Джозеф Конрад.
Цьогоріч виповнюється 167 років від народження Джозефа Конрада (Юзефа Теодора Конрада Коженівського) – англійського письменника польського походження, майстра морського роману, визнаного одним з найбільших англійських романістів. З цієї нагоди та Всесвітнього дня моря працівники Центральної бібліотеки Полтавської МТГ пропонують ознайомитись зі сторінками його життя.
На письменника Джозефа Конрада, що зажди був серцем та помислами з батьківщиною, претендують відразу три країни — Україна, Велика Британія, Польща. І не безпідставно.
До України Конрад-Коженьовський має пряме відношення: він народився 1857 року в Бердичеві, а пізніше вчився у Львові. Його батько, доволі відомий перекладач та літератор Аполлон Коженьовський, примкнув до революціонерів та заснував у Варшаві підпільний Комітет руху.
Царська влада заарештувала батька майбутнього письменника та вислала разом з дружиною Євою у заслання у Вологду на півночі росії. Хвороблива мама Єва не витримала суворого клімату і померла, коли хлопчику було всього вісім років. А батько повернувся із заслання також смертельно хворим. В 11 років дитина залишилась круглою сиротою, його взяв на виховання брат матері Тадеуш Бобровський.
Дядько взяв Юзефа Теодора до себе в Одесу, де хлопчик уперше побачив море, що його зачарувало та визначило його подальшу долю. Згодом 17-річний Юзеф за згодою дядька виїхав до Марселя. Юний Теодор ходив на різних суднах, і через деякий час перебрався до Англії. На різних кораблях він був матросом, помічником капітана, а згодом здобув і почесне звання капітана. У тому ж році отримав британське підданство, офіційно змінивши ім'я на Джозеф Конрад і написав перше оповідання «Чорний штурман».
У 1890 році як капітан пароплава «Руа-де-Бельж» здійснив подорож річкою Конго. Африканські враження пізніше ляжуть в основу повісті «Серце темряви». Через 3 роки на корабель Конрада сів письменник Джон Голсуорсі , якому Конрад дав почитати рукопис свого першого роману «Каприз Олмейєра».
Крім книг на морську та колоніальну тематику, Конрад написав кілька політичних романів, найбільш відомий з яких «Таємний агент». Цікаво, що у 1924 р. Конрад відмовився від запропонованого йому лицарського звання.
Все життя Конрад продовжував дружбу з Голсуорсі. Крім того, він зав'язав дружні стосунки з критиком Едвардом Гарнетом, письменниками Фордом Медоксом Фордом, Генрі Джеймсом, Гербертом Уеллсом, філософом Бертраном Расселом .
Пам’ять про відомого письменника вдячні нащадки та земляки бережуть й шанують.
Пам'ятник Джозефу Конраду встановлено на узбережжі Балтійського моря у польському місті Гдиня.
У Сан-Франциско є площа Джозефа Конрада, а у Вінниці вулиця його імені.
Меморіальна дошка Джозефу Конраду встановлена в Сінгапурі (який він неодноразово відвідував), неподалік Fullerton Hotel.
У с.Терехове Бердичівського району Житомирської обл. діє музей та встановлена меморіальна дошка, присвячена Джозефу Конраду.
2007 року з нагоди 150-річчя Джозефа Конрада Національний банк Польщі випустив комплект ювілейних монет.
3 грудня 2008 року у Бердичеві у приміщенні нижнього храму монастиря Босих кармелітів було відкрито ще один музей Джозефа Конрада.
Яхтова верфь у м.Гдиня носить ім'я Джозефа Конрада. Яхти, випущені цією верф'ю, називаються (мають марку) «Конрад».
В Україні Польським інститутом у Києві засновано літературну Премію імені Джозефа Конрада, яка вручається українським письменникам молодше 40 років.
«Я належно вшанував батьківщину, здобувши визнання і довівши англійцям, що шляхтич з України … знайде, що сказати їхньою мовою».
Книги майстра морського роману Джозефа Конрада є у бібліотеках-філіях №1, 2, 4, 5, 6, 7, 9 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ.