Рослинні обереги в літній обрядовості
Продовжуючи проєкт про національну спадщину, в бібліотеці-філії №5 відбулася зустріч з науковицею Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катериною Штепою. Присутні з цікавістю прослухали розповідь про літні свята та рослинні обереги.
Одне з найколоритніших та найцікавіших свят, було свято Івана Купала. Купальську ніч вважали чарівною, вірили, що трави, зібрані на Купала, мають особливо цілющі властивості. Згідно з українською міфологією, рослини вирощували мавки, адже тільки вони знали їх життєдайні особливості. Також вважалося, що 24 червня, навіть кропива має магічні властивості. Тому на Полтавщині існувала традиція кидати її у водойму, щоб захиститися від русалок.
А на Маковія у церкві святять воду, квіти й мак. Букет називали «маковійчик», в ньому були чорнобривці, айстри, жоржини, барвінок, колосся і різне зілля. Кожне зілля мало свій зміст, одне — привертало в дім достаток, інше — здоров’я, третє — відводило від родини лихо, захищало віз злих сил… Таємниці складання маковійки передавалися від матері до донечки, від бабусі до онучки. З приходом цього свята пасічники починали викачувати мед, щоб поки не відцвіли медоносні рослини, бджоли встигли зробити запаси меду на зиму для себе. Традиційно збирали мак, тому що вважалося, що саме в ці дні він набуває цілющих і магічних властивостей.
А на Яблучний Спас, зазвичай, святять яблука в церкві. З давніх-давен ці плоди в українців є символом краси, кохання, шлюбу і подружньої вірності, пізнання добра і зла. З яблуками в Україні пов’язано багато повір’їв, наприклад, яблука не можна було їсти до Спаса жінці, яка втратила дитину. Яблука і мед – незамінні в народній медицині, що доводить глибоку й переконливу віру народу в їхні цілющі властивості.
В кожного присутнього на заході була своя історія пов’язана з рослинними оберегами.
Отже, не лише підкова над дверима і червона нитка на зап’ясті можуть приносити удачу та захищати від біди, також і рослини мають свої певні «магічні» властивості.