До 175-річчя від дня народження Олени Пчілки.

17 червня цього року виповнюється 175 років від дня народження Ольги Петрівни Драгоманової-Косач, відомої в Україні під літературним псевдонімом Олена Пчілка. Це літературне ім’я як найкраще характеризує її надзвичайну працьовитість і найактивнішу участь у громадському та культурному житті.
ЇЇ надзвичайна енергія поєднувалась не лише з літературним хистом, але й з надзвичайною принциповістю, сміливістю та патріотичною самовідданістю.
Її національна свідомість і відданість українській ідеї як найяскравіше виявилась під час урочистостей з нагоди відкриття пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві у серпні 1903 року. Всупереч забороні оголошувати промови українською мовою, Олена Пчілка виголосила свою промову рідною мовою. “Присутні представники влади просто були спантеличені і десь-то не встигли опам’ятатися й зупинити мене” - згадувала вона про ті святкові дні. У 1906 році у часописі “Рідний край” надрукувала статтю “Полтавське свято в пам’ять Котляревського в Полтаві” про ті вікопомні дні. Вона добре усвідомлювала значення І. Котляревського для розвитку української літератури, в одному з віршів порівнювала його з “весняною квіткою, що змарнілу землю звеселяє…”

Хвала ж тобі, хвала одвічна,
Ти – України вірний син!
Хвала і слава невмируща
За той щасливий твій почин!

У 1905 році у зв'язку з деяким послабленням щодо заборони українського слова, в Полтаві почав виходити журнал-тижневик “Рідний край”. На запрошення М. Дмитрієва Олена Пчілка сама без родини переїхала до Полтави для роботи у редакційній колегії часопису, а з 1907 року стала редактором і видавцем “Рідного краю”.

Наш земляк Панас Мирний соратник і однодумець О Пчілки писав про неї “Нашим нащадкам доведеться оцінювати Вашу щиру працю народною поговіркою: “Родюча, як земля, робоча, як бджола”.