Міжнародне свято ромського народу встановлене на Всесвітньому конгресі ромів, що відбувся 8 квітня 1971 року в Лондоні, Велика Британія. Тоді ж затвердили прапор і гімн ромського народу.

Свято має на меті зберегти й розвивати ромську ідентичність. Оскільки роми живуть у більшості країн Європи, Великій Британії, США та інших країнах — цій спільноті доволі важко зберегти самобутність.

В день свята за традицією роми запалюють на вулицях свічки як символ єдності свого народу та спускають на воду річок вінки, що має символізувати нелегку долю народу без своєї державності.

В Україні мешкає понад 15 етнічних груп ромів, серед них — серви, котляри, лаварі, плащуни та крими. Всі вони відрізняються за мовою, культурою та традиціями.

За даними Департаменту моніторингу дотримання рівних прав і свобод прав нацменшин політичних та релігійних поглядів Секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини Володимира Кондура, в Україні станом на 2023 рік проживало близько 400 тисяч ромів. Близько 100 тисяч ромів покинули країну через повномасштабне вторгнення Росії.

За даними останнього перепису населення 2001 року ромів було близько 48 тисяч. Найбільше ромів на той час проживало на Закарпатті, в Одеській і наразі частково окупованій Донецькій областях та в Криму. Складність підрахунку кількості ромів полягає в тому, що перепису населення в Україні не проводили понад 20 років. А також тому, що багато представників ромської громади живуть без документів.

Ромська громада в Україні зазвичай ділиться на маленькі компактні групи проживання, де значну роль в соціальному устрої відіграє воля циганського барона — старійшини локальної громади ромів.