Як лагідно сяє сонечко! Як щедро сипле золоте своє проміння! Переганяючи один одного, біжать з пагорбів струмки. І, чуючи їхні радісні співи, скоренько витикається із землі молода трава. І квітчається земля, і радіє, і гомоном пташиним повниться… Бо вже весна!
Весну народ наш любить здавна. А для весняних місяців придумали люди чимало гарних назв. Скажімо, перший місяць весни – березень – називали – «березоль» або «марець». А ще - «красовик», за те, що красивий. І «зимобор» - бо ж він зиму боре й весну веде.
У місяці квітні рясно зацвітають квіти та йдуть дощі. Тому на квітень казали ще «водолій». І «лелечник», бо лелелики цієї пори з вирію повертаються. Тож називали його «цвітень».

А вже третій місяць весни замаяний не тільки квітами, а й травами – тож іще в прадавні часи дали йому ім’я «май». Звали також травнем і травником. «Місяць громовик» - ще одне його ім’я. Бо у травні йдуть зливи, і часто їх супроводжує грім.
Такі-от поетичні назви маємо для весняних місяців.

Пропонуємо вам ознайомитися з приказками та прислів’ями про весну та переглянути відеопрезентацію від бібліотекарів бібліотеки-філії №2 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ.