Складна Тарасова доля склалася так, що майже все своє страдницьке життя він прожив поза Україною. Та його серце і душа завжди були на рідній землі. При найменшій нагоді він прагнув відвідати батьківщину, щоб загартувати своє слово, доторкнутись до її героїчної історії, відвідати козацькі могили, наснажитись народною думою та піснею.

Особливе місце в його житті й творчості займає Полтавщина. Наша земля дарувала Кобзарю творче натхнення, цікаві зустрічі, сердечну приязнь.
Цього року виповнюється 180 років відтоді як Тарас Шевченко у липні 1845 року відвідав Полтаву.

Це був час коли він займався втіленням задуму створення і видання альбому офортів «Мальовнича Україна». Видання планувалось автором як своєрідна художня енциклопедія. Художник хотів в малюнках оспівати рідний край, показати його героїчну історію.

У Полтаві він замалював дві українські святині – хату І.П. Котляревського та Хрестовоздвиженський монастир. Малюнок «Будинок І.П. Котляревського в Полтаві» став неоціненним документальним джерелом за яким будинок було відновлено у 1969 році до 200-ліття письменника. Свої враження від перебування у Полтаві Тарас відтворив у повісті «Близнята». У творі багато автобіографічного, автор наводить багато цікавих деталей, що могли виринути тільки із власних спостережень.

Він об'їздив всю Полтавщину.  Та  лише один єдиний раз побував Т.Г.Шевченко у нашому місті. Це сталося, за дослідженнгям відомого літературознавця П. Ротача, у  кінця червня на  початку липня 1845 року. Він приїхав до Полтави разом з О. Лук’яновичем і зупинився у будинку його батька Андрія Федоровича Лук’яновича, приятеля і сусіда І.П. Котляревського. 

Тарас Шевченко добре знав творчість І.Котляревського,  усвідомлював,   що саме в Полтаві розквітнув його талант. Перебуваючи у нашому місті, він замалював дві українські святині – Хату І.П.Котляревського і Хрестовоздвиженський монастир. В повісті «Близнята» Тарас близько тридцяти разів згадує Полтаву, описує чарівні полтавські краєвиди, згадує про будинок І. Котляревського, з симпатією змальовує автора «Енеїди» та «Наталки Полтавки».

Невеличкий акварельний малюночок хати І. Котляревського став неоціненним документальним джерелом за яким будинок письменника відновили у ювілейному 1969 році.

Зараз полтавські малюнки Кобзаря зберігаються у Київському Національному музеї Тараса Шевченка.

Наше місто освячене присутністю Шевченка. Ми віримо у силу його слова й у пророчі слова: «… поборете, вам Бог помагає!»