В рамках міні-проєкту «Книга й пісня – два крила»
Користувачі бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ зібралися на творчий вечір «Пісня зігріває душу», щоб вшанувати Олексія Івановича Чухрая, якому 5 травня виповнилося 85 років.

З впевненістю можна сказати, що присутнім в залі не потрібно пояснювати, хто ця людина. Але хочеться перелічити хоча б основні його заслуги: заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки композиторів України, член попечительської ради програми «Нові імена» Українського фонду культури, керівник ансамблю народної музики «Карусель» (лауреат багатьох міжнародних фестивалів), засновник відомого ансамблю народної музики «Карусель», володар Гран-прі у номінації «Композитор» Міжнародного фестивалю «Світ музики» в Італії, лауреат Міжнародного відкритого рейтингу популярності «Золота фортуна», лауреат літературно-мистецьких премій ім.Петра Артеменка, Панаса Мирного, Дмитра Луценка «Осіннє золото».

Олексій Іванович народився в родині, закоханій в музику і живе з музикою все життя. Як все починалося? Про це розповів сам ювіляр з екрану, де демонструвався чудовий фільм «Усе любов'ю зміряно до дна» з циклу «Земляки». Автором і режисером цього фільму є Інна Снарська. Українська письменниця, журналістка, член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України розповіла про цікаві моменти роботи над цим фільмом та привітала ювіляра.

Щирий патріот своєї землі Олексій Чухрай створив низку творів інструментальної та вокально-хорової музики, що стали класикою української сучасної пісні і які нині виконують як найавторитетніші професіонали, так і аматорські колективи, самодіяльні артисти різних вікових категорій.
А ще він автор цілого ряду збірок. На заході були представлені видання, які Олексій Іванович подарував бібліотеці. Вже 12 років він є гостем бібліотеки, учасником заходів. В цьому році вийшла його нова збірка «Травень – бог».

В одному з інтерв’ю Олексій Іванович відзначив, що залюбки співпрацював з ансамблем народної пісні «Оберіг» територіального центру соціального обслуговування Шевченківського району міста Полтави. Хоча ансамбль вже не існує офіційно, але учасники відгукнулися на пропозицію заспівати на ювілеї. У їхньому виконанні прозвучали пісні «Синьоокі солов’ї», «У перетику ходила», «Утоптала стежечку», «Вуса чорні», «Зачаруй мої очі», «Дівочий сон».

Учасниця ансамблю Олена Кульчій прочитала свій вірш, присвячений Олексію Івановичу, а Володимир Марченко прочитав його улюблену гумореску.
«Коли я співаю Олексієві пісні, я усміхаюся, а руки мої скидаються як крила», – так говорила берегиня української пісні, наша славна землячка Раїса Опанасівна Кириченко. Їх з Олексієм Івановичем поєднувала творчість, а ще вони були добрими друзями.

В нашому місті Полтавській міській школі мистецтв присвоєно звання «Малої академії мистецтв ім.Раїси Кириченко». Символічно, що пісні «Сонечко любові» та «Ой, купила півня» з репертуару незабутньої берегині виконала викладач вокально-хорового відділу цієї школи Світлана Петтер.
Ще однією гостею заходу була Наталія Шинкаренко. Ще у три рочки дівчинка знала практично весь репертуар своєї землячки, народної артистки України Раїси Кириченко. Разом з бабусею Любою дівчинка цілими днями «давала концерти». А на обласному пісенному святі «Пісенне джерело» Наталочка без страху піднялася на сцену, простягнула букет, а потім стала поряд з Раїсою Опанасівною і заспівала «Ой, на горі два дубки». Коли та жартома спитала: «Так що, мені вже на пенсію можна йти?», то дівчинка сміливо відповіла, що подумає над цим.

Нині Наталка Шинкаренко уже закінчила Київський національний університет культури та мистецтв, вона – володарка гран-прі багатьох всеукраїнських фестивалів і конкурсів, лауреатка літературно-мистецької премії імені Дмитра Луценка, переможниця першого Всеукраїнського конкурсу виконавців імені Раїси Кириченко і лауреатка мистецької премії імені Раїси Кириченко, голова журі фестивалю-конкурсу «Раїсина пісня» (2023). Зараз вона артистка Полтавської обласної філармонії.

У виконанні Наталії Шинкаренко прозвучали пісні «Скаче в полі білий кінь» та «Ось яка я», які зала сприймала бурхливими оваціями.
Потім артисти разом виконали пісню «Поле, о рідне поле».

Привітання з ювілеєм отримав Олексій Іванович, а також вітали і Наталю Шинкаренко, якій 6 травня було день народження.
Ну, і звісно, без «Моя Полтава» не хотіли розходитись, тому фінальним акордом вечора стало спільне виконання присутніми пісні, яка є неофіційним гімном нашого міста. До речі, в цьому році цій пісні уже пів століття, але вона не втрачає актуальності.