Купальське свято – одне з найпоетичніших народних дійств. Його проводять у червні, у період літнього сонцестояння.
Цього дня наші предки збирали трави, плели вінки з квітів та обливалися водою. Вважалося, що зібране в цей день зілля, має цілющі властивості. Багатьом європейським народам відома легенда про чарівну квітку папороті, що, нібито, розцвітає саме в купальську ніч. Вірили, що тим, хто її знайде й зірве, вона принесе багатство й щастя.

У бібліотеці-філії №11 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ у переддень свята для юних користувачів книгозбірні провели народознавчу сторінку «Ой на Івана, та й на Купайла». Захід відбувся у межах проєкту #Літо_з_книгою, й на його початку присутні мали можливість познайомитися з книжковою виставкою «Вогонь купальський – вогонь душі».

Потім бібліотекарка Світлана Городинська познайомила дітей з традиційними особливостями цього свята: дівчатка прикрашали стрічками купальське деревце, яке у різних місцевостях називають по-різному: «купайло», «купайлиця», «марина», «марена», «гільце». Плели віночки з різнотрав’я, яке старанно назбирали рано-вранці, шукали квітку папороті та стрибали через «багаття».

За цими святковими заняттями день у бібліотеці минув непомітно. Діти дізналися багато нового з минувшини наших предків, а також весело й змістовно провели час із друзями.