3 вересня виповнюється 130 років від дня народження Панаса Павловича Гордієнка — військового та громадського діяча, сотника кінноти Армії Української Народної Республіки, одного з тих, хто присвятив своє життя боротьбі за українську державність.

Панас Гордієнко народився 1896 року в селі Кудрівка на Чернігівщині. Згодом його родина переїхала до Криму. Навчався в гімназіях Ялти та Керчі, а після закінчення Олексіївської військової школи розпочав військову службу.

У 1917 році брав активну участь в українізації військової частини. Після проголошення Української Народної Республіки приєднався до її війська. Служив у кінних підрозділах, командував сотнею та куренем 15-го полку імені Тараса Шевченка. Брав участь у боротьбі за незалежність України та пройшов складний шлях інтернування після поразки визвольних змагань.

Після еміграції Панас Гордієнко продовжив працювати для української громади. У Чехословаччині допомагав студентам-емігрантам, викладав фізичне виховання у школі українських пластунів. Навчався в Українській господарській академії в Подєбрадах, де здобув фах інженера-гідротехніка. Був також одним із найкращих спортсменів академії.

Згодом доля привела його до Австралії. Панас Гордієнко мешкав у Гобарті, де й помер 29 квітня 1957 року.

130-річчя від дня народження Панаса Гордієнка — нагода згадати людину, для якої Україна була не лише батьківщиною, а й справою життя.

Його шлях — це сторінка історії українського війська, еміграції та боротьби за державність. Пам'ятаючи тих, хто виборював незалежність України понад століття тому, ми краще розуміємо ціну свободи, яку продовжують захищати українські воїни сьогодні.

Пам’ятаємо. Шануємо.

За основу взято біографічні відомості з Вікіпедії