25 березня 1896 року, у селі Баговиці, тепер Кам’янець-Подільського району, народився Борис Монкевич, сотник Армії УНР, автор історичної праці “Слідами новітніх запорожців”, борець за незалежність України у ХХ столітті.
“Майже 200 літ Україна не творила своєї військової історії… Нам не світило сонце Австерліцу, не краяла серця чорна розпука Ватерлоо і не палали лиця ганьбою Седану. Од Мазепи українська нація наче спала, не переживаючи тих зворушень і катастроф, які навідують кожну самостійну державу і дають їй як би новий імпульс, нову енергію…” – так почав книгу “Слідами новітніх запорожців...” Борис Монкевич.
25 березня виповнюється 130 років від дня народження Бориса Григоровича Монкевича — українського письменника, військового та учасника визвольних змагань.
Він народився у 1896 році на Поділлі, навчався в Одесі, де здобув як цивільну, так і військову освіту. Брав участь у Першій світовій війні, а згодом став одним із активних учасників боротьби за незалежність України у складі Армії УНР. Борис Монкевич воював у багатьох ключових подіях того часу — зокрема під Крутами та в боях у Києві, був офіцером і командиром, формував військові підрозділи.
Після поразки визвольних змагань опинився в еміграції — жив у Польщі, Німеччині, згодом у Канаді. Там продовжив свою діяльність уже як письменник і мемуарист, залишивши важливі свідчення про боротьбу української армії. Його книги — «Слідами новітних запорожців», «Спомини з 1918 року», «Чорні Запорожці» — стали цінними історичними джерелами.
Борис Монкевич прожив довге життя і помер у 1971 році в Канаді. Його спадщина — це не лише література, а й жива пам’ять про боротьбу українців за свою державу.
Пам’ятаємо. Вшановуємо.