Музей – інституція, призначена для сортування історичного матеріалу й відбору та зберігання справді значущого, так би мовити, об’єктивно цінного, зберігання та вшановування найкращих надбань культури.
Є музеї, які забезпечують нам зустріч з мистецтвом. З появою модернізму і постмодернізму з’явилась і віра в те, що нове мистецтво може бути таким же цікавим і вартим колекціонування, як мистецтво класичне. Зросло переконання, що музеї відтепер мають бути більш динамічними та демократичними. З’явилося бажання експериментувати з тим, як повинні функціонувати та взаємодіяти зі своєю публікою такі заклади. Завдяки креативу архітекторів деякі художні музеї вражають своїми виглядом, формами та незвичайними виставковими майданчиками, вони стали цінні не тільки своїми експозиціями, а й самі по собі, адже ці будівлі є повноцінними артоб'єктами.
Працівники бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ підготували інформацію до Міжнародного дня музеїв саме про такі музеї.

Музей мистецтв Сан-Паулу, який розташований в місті, яке називають «Нью-Йорк Латинської Америки», має цілковите право вважатись найважливішим художнім музеєм Південної півкулі, адже в його постійній колекції є полотна Ван Гога, Моне, Пікассо та Портінарі. Тимчасові ж виставки й експонати добираються таким чином, щоб вони не лише обрамляли постійну колекцію, а розповідали історії: про рабство, фемінізм, сексуальність та інші важливі теми.
Зроблений зі скла, музей наче нависає над вулицею, а єдиною його опорою, здається, є гігантські сталеві балки червоного кольору. Інтер’єр музею спроектовано так, щоб акцентувати увагу на мистецтві. Білі стіни, високі стелі та природне освітлення створюють нейтральне тло, що дозволяє експонатам «дихати». Цікаво, що Музей мистецтв Сан-Паулу – це маяк для художників, кураторів та любителів мистецтва, традиційне місце не лише для імпровізованих концертів і ярмарків, а й для мітингів і протестів.

Музей Соломона Ґуґґенгайма в Нью-Йорку – один з найвідоміших художніх музеїв у світі. Ззовні музей виглядає як перевернута пірамідальна вежа. Ця будівля вважається одним з найяскравіших зразків архітектури XX століття. Тут зосереджено величезну колекцію картин, зокрема роботи Клее, Шагала, Кандинського, Делоне, Леже та інших митців. Крім того, у Музеї Ґуґґенгайма часто демонструється нове мистецтво й відбуваються тематичні виставки традиційного мистецтва Китаю, Африки та інших частин світу. Автор будівлі Френк Ллойд Райт замість низки окремих зал планував створити єдиний маршрут у вигляді спіралі, який починався з верхнього поверху і поступово вів відвідувачів униз. Проте Райт не дожив до закінчення, а в 1992 році до музею була прибудована 10-поверхова вежа, що дозволило збільшити виставкові площі та створити необхідні умови для роботи персоналу музею.

Музей сучасного мистецтва в японському місті Канадзава отримав Золотого лева Венеційської бієнале 2004 року ще до того, як почав функціонувати. Кругла одноповерхова будівля вміщує 18 галерей, до яких можна потрапити з чотирьох точок входу, завдяки чому кожен відвідувач може створити власний унікальний маршрут. Якби цей заклад треба було охарактеризувати єдиним словом, найбільше б підійшло слово «демократія». Архітекторів проєкту Кадзуйо Седзіму і Рюе Нісідзаву обирали мешканці Канадзави, а митці, в свою чергу, під час розробки макету постійно радились з художнім керівником музею Юко Хасегавою. Завдяки взаємодії містян, архітекторів та керівництва закладу дизайн музею вийшов демократичним і водночас відмінним від усього, що було раніше.

Центр Помпіду (Париж), який володіє найбільшою на континенті колекцією сучасного мистецтва, називають суперником Лувру, який є, як відомо, найбільш відвідуваним музеєм світу. Він розташований у вражаючій постмодерністській будівлі з відкритим ескалатором, який пропонує чудовий краєвид міста. Крім панорами Парижа в галереї можна помилуватись великими колекціями картин, які налічують не менше 120 000 творів, що робить його найбільшим у Європі і другим за багатством у світі. Центр Помпіду володіє і виставляє роботи найбільших художників модерну і сучасності: Марка Шагала, Луїзи Буржуа, Іва Кляйна, Анрі Матісса, Нікі де Сен-Фалле, Отто Дікса, Жана Дюбюффе, Марселя Дюшана, Жуана Міро, Фріди Кало, Василя Кандінського.
Відкритий у 1977 році музей продовжують лаяти за надто радикальну архітектуру, яка, мовляв, не пасує решті Парижа і обожнювати за нестандартні дизайнерські рішення.

Музей сучасного мистецтва (Клівленд), збудований зі скла й сталі, є безперечною архітектурною й культурною домінантою не лише площі, на якій він розташований, а й усього космополітичного району. Заклад на 10 000 квадратних метрів не має своєї постійної колекції, адже його концепція полягає у гнучкості: у закладі успішно демонструються роботи різноманітних форм та жанрів. Також він є домівкою для багатьох культурних, освітніх та дослідницьких установ. Чотириповерхова будівля піднімається вгору від шестикутної основи до квадратної вершини, де розташовано основний виставковий простір. Тут немає перегородок, що дозволяє використовувати різноманітні конфігурації. Крім того, на кожному поверсі є зони для виставок або публічних заходів. А чорна дзеркальна сталь споруди, відображаючи міський пейзаж, змінює свій вигляд залежно від освітлення й погоди.

Ще однією вражаючою спорудою є Музей Ґуґґенгайма в іспанському місті Більбао. Цей заклад передусім відомий тим, що розміщує масштабні роботи сучасних художників з усього світу. Наприклад, одна з найпомітніших виставок демонструвала твір Річарда Серри довжиною 103 метри футів під назвою «Змія», який було створено спеціально до відкриття музею в 1997 році. Загалом інсталяції, які можна тут побачити, такі ж приголомшливі, як і сама будівля з металу й скла. У 2007 році її, до речі, назвали одним із «12 чудес Іспанії». Експресіоністична архітектура музею Ґуґґенгайма не схожа на жоден інший простір для презентації мистецтва. Цікаво, що для дизайну споруди архітектор Френк Ґері застосовував спеціальне програмне забезпечення, яке зазвичай використовується у проєктуванні літаків.