Мотиваційна спікерка Тетяна Кіфоришин, журналістка Ірина Чернова, «закордонна» письменниця Наталя Гавриленко. Хто з письменниць «заховався» за маскою псевдоніму?
Чим вирішила до себе привернути увагу мотиваційна спікерка Тетяна Кіфоришин? Хто така Ірина Чернова? Звідки з’явилось закордонне ім’я у Наталя Гавриленко? Цікаво?
Про секрети літературних псевдонімів відомих українських письменниць дізнаєтесь у нашій пізнавальній публікації.
Слава Світова (Тетяна Кіфоришин)
Відома письменниця, тренерка зі словесної майстерності, перекладачка, письменниця, мотиваційна спікерка, співзасновниця жіночого креативного простору «Creative Women Space» та видавництва «Creative Women Publishing», журналістка, сценаристка Тетяна Кіфоришин пояснює вибір свого творчого псевдоніму так: «Мені подобається ім’я Слава. А ще я тренер зі словесної майстерності. Для мотивації та «розрядження» я представляюсь: «Я – Слава Світова. І я вас чекала..», - от так і з’явився псевдонім у Тетяни Кіфоришиної.
Книги пані Тетяни Кіфоришин є у бібліотеці-філії №4 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ.
Люко Дашвар (Ірина Чернова)
Всесвітньовідома українська письменниця, журналістка, сценаристка, багаторазова лауреатка премії «Коронація слова». Першу книжку «Село не люди» письменниця подала на конкурс «Коронація слова», а так як конкурс анонімний, надісланий рукопис потрібно підписати псевдо й так виникла Люко Дашвар. Його було утворено шляхом складання складів та літер з імен близьких для авторки людей.
Книги пані Чернової є у бібліотеках-філіях №1, 2, 3, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 14-17 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ.
Симона Вілар (Наталя Гавриленко)
Свій перший роман «Заручена з трояндою» пані Наталя принесла до друкарні на початку 90-х, коли була мода на закордонних письменників. Щоб книга стала комерційною – довелося взяти псевдонім. В той час була популярна пісня «Симона» і пані Наталя взяла ім’я героїні пісні. Був навіть період, коли письменниця підписувала свої твори дівочим прізвищем Наталя Образцова. Але видавці сказали, що читачі чекають вже Симону Вілар.
Книги пані Гавриленко є у бібліотеках-філіях №1-7, 10-17 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ.