У бібліотеці-філії №4 Центральної бібліотеки ПМТГ відбулася година пам'яті «Степану Чубенку присвячено».
11 листопада Степану Чубенку могло б виповнитися 28. Але йому назавжди залишилося 16.

Напередодні дня народження хлопця відбулася зустріч восьмикласників із мамою Степана - Сталіною В’ячеславівною.
Різноманітним було життя юнака: від підліткового захоплення греко-римською боротьбою і грою у футбол до театральної та суспільно-політичної діяльності.

Якби не початок «русской весны» Степан Чубенко міг би стати успішним актором. У своїй рідній школі юнак проявляв неабиякі акторські здібності. Жоден шкільний захід не обходився без його участі. На момент початку російсько-української війни хлопець мав плани дебютувати у спектаклі місцевого театру «Еспада».

Не судилося.

Влітку 2014 року серця всіх українців сколихнула трагедія. Бойовики так званої «днр» викрали 16-річного Степана Чубенка, декілька днів били та страшно катували, змушуючи його підписати документ про співпрацю. Згоди не отримали, жорстоко побили, потім розстріляли.
За однією з версій, його затримали за жовто-блакитну стрічку, яку юнак прикріпив до рюкзака на знак підтримки України.

«Син із дитинства відрізнявся самостійністю та виваженістю», - розповідала мама Сталіна Чубенко. - З молодих літ мав чітку громадянську позицію. Розумів, що слабшим треба допомагати. Тому з друзями опікувався дитячим будинком «Антошка» у Краматорську. Туди привозили іграшки, одяг, книжки, ласощі. Степан завжди любив дітей і залюбки допомагав сусідам із ними посидіти чи погратися».

Під час зустрічі відбулася презентація книги Олександра Берестяного «Планета Чуб Ст – 16». Це поема, переплетена думками самого Степана й його віршами, щира розмова з Маленьким Принцем, якого хлопець дуже любив. У ній є імена вбивць, але й імена інших героїв України, закатованих орками.

«Я читала — і плакала, написала відома блогерка Людмила Нужна. - Але раджу прочитати всім. Бо ми маємо пам’ятати імена героїв, їхні вчинки, їхні мрії. І передавати цю пам’ять своїм дітям».