Мелодія пам'яті
Минають роки і десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно хвилює людей – і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто народився далеко від покривдженої землі.
Чорнобильська катастрофа 1986 року змінила історію Європи та вплинула на життя тисяч людей, ставши причиною численних смертельних випадків, небезпечних захворювань та інших проблем зі здоров'ям.
Щороку у світі створюють фільми, серіали, пісні, відеоігри та мистецькі проєкти, які знову і знову привертають увагу світової громадськості до трагедії. Здавалося б, що покинуте місто і зруйнована атомна електростанція через стільки років повинні були зникнути з мапи світової культури. Але ця трагедія донині не дає спокою попри минулі десятиліття як митцям, так і широкому загалу і допомагає підвищити обізнаність людей про небезпеку ядерної енергії.
Колектив бібліотеки-філії №3 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ у своєму дописі акцентував увагу на найпопулярніших творах мистецтва, які висвітлювали трагічні сторінки квітня 1986 року.
Художні роботи, про Чорнобильську катастрофу, почали з'являтися вже у 1987 році. Однією з них був документальний фільм «Дзвін Чорнобиля» режисера Роллана Сергієнка, який внесли до книги рекорду Гіннеса, показаний у всіх країнах, де було телебачення. У 1988 зняли публіцистичний фільм «Поріг», який показав не радянський пафос, а реальні події. За нього режисера погрожували взагалі розстріляти, бо він показав і про воєнну зону, і про те, які проблеми в людей зі здоров’ям після аварії.
Для американських режисерів Чорнобиль і Прип'ять часто стають декорацією постапокаліптичного пейзажу, а їх наповнення грає більше символічну роль: радіація, мутанти-канібали, аномалії та все, що личить середньостатистичному фільму в жанрі горор.
В останні роки найбільшу увагу до трагедії привернув серіал «Чорнобиль», став світовою сенсацією та отримав десять премій «Еммі» і дві премії «Золотий глобус». Популярність серіалу і дискусія навколо Чорнобиля привела до зростання вдвічі закордонного туризму в зону відчуження.
Популярні артисти з усього світу також звертали увагу своїх шанувальників до теми атомної аварії. Серед них – Pink Floyd з кліпом на пісню «Marooned». У ньому показані кадри з Прип'яті. Відео набрало понад 28 мільйонів переглядів на офіційному каналі Pink Floyd на YouTube.
Серед інших популярних імен – Девід Боуї, Адріано Челентано, британський репер Example, дует Outcast, німецький електронний проєкт Kraftwerk і Кузьма «Скрябін» з піснею «Чорнобиль форева».
Чи не найвизначнішим художнім твором, який розкриває проблему трагедії на Чорнобильській АЕС, є поема «Чорнобильська Мадонна» Івана Драча. Його Мадонна – це мати, яка зродила сина, що став причетним до вибуху, а партійно-державних діячів поет порівнює із царем Іродом.
У 1989 році український письменник Володимир Яворівський написав роман «Марія з полином у кінці століття», який виник в результаті його роботи як чорнобильського кореспондента, а поет Борис Олійник - вірш «Сім», присвятивши його пожежникам, які загинули внаслідок катастрофи.
Є приклади й більш народної творчості. У ліквідації наслідків аварії взяли участь понад 600 тис. осіб, і тисячі з них перенесли свої враження і спогади на папір. Ліквідатори (як і люди, що живуть в зоні відчуження) заповнили цілі томи своїми роздумами про катастрофу. Один з найвідоміших творів – «Чад» Анатолія Демського. Він брав участь у відновлювальних роботах з 1986 по 1993 рік. Повсякденне життя ліквідаторів: роботу, пияцтво, широко поширене злодійство, конкуренцію вчених між собою – він описує у своєму тексті.
Трагічна спрямованість ранніх творів про Чорнобиль з часом поступилася місцем іншій тенденції - появою «жартівливих», «іронічних» історій про катастрофу. Про це свідчить і вихід комп'ютерних ігор від українських розробників GSC Game World – «STALKER: Тіні Чорнобиля» (2007), «STALKER: Чисте небо» (2008) і «STALKER: Поклик Прип'яті» (2009). Серія стала культовою не лише в Україні, а й у світі.
Найбільш жахливими і ілюстративними були фото трагедії безпосередньо під час евакуації людей і ліквідації аварії. На них передано не стільки техногенну, а катастрофу тіла і свідомості.
Відомі картини художників Романа Гуманюка «Вогні Прип’яті, або Тіні Чорнобиля», гобелен «Чорнобиль» Олександра Кищенко, «Чорнобильська Богоматір» Юрія Нікітіна закликають задуматися про глобальні проблеми і їх наслідки.
Графітники з різних країн також залишили свій слід на стінах покинутого міста. Сучасний Чорнобиль став арт-майданчиком з похмурою історією, де вуличні художники висловлюють свої думки і нагадують всьому світу про жахи трагедії 1986 року, об’єднують людей навколо теми загрози використання атомної енергетики, нагадують про жахи катастрофи і висловлюють своє співчуття всім постраждалим.