У бібліотеці-філії №4 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ стартували весняні посиденьки, які відбуватимуться щонеділі в артмайстерні Лариси Гецелевич.

Кожна квітка – таємниця. Вона чарує ароматом і милує око: чи то своїм квітом, чи красою вміло виготовлених виробів. Квіти – це чудовий провідник у світ природи, історії, мистецтва, літератури та міфології зокрема.

«Коли титан Прометей викрав на Олімпі небесний вогонь і подарував його людям, на Землі спалахнула чудовими сімома кольорами веселка - така велика була радість усього живого на світі. Вже і захід відгорав, і день згас, і сонце пішло, а веселка - та як і раніше - світилася над світом, даруючи людям надію. Вона не гаснула до самого світанку, а коли уранці знову повернулося на своє місце сонце, - там, де горіла і переливалася фарбами чарівна веселка, розквітли неймовірної краси іриси».

Саме неймовірної краси іриси розквітли у юних майстринь всього за дві години творчої праці. Між іншим, вже не раз дівчатка доводили, що їхні вмілі руки створюють справжні шедеври. І всього-то потрібне натхнення, бажання творити і рухатися крок за кроком за порадами майстрині.

Кольори пелюсток дівчата вибирали самі, не відаючи, які сюрпризи їх чекали попереду. Адже, залежно від їх забарвлення, цим квітам привласнюють різні значення. Фіолетовий ірис асоціюється з королівською владою, мудрістю і духовністю. Чорний ірис - з елегантністю, містикою та силою. Синій символізує мир і спокій. Білий ірис пов'язаний з чистотою та новими починаннями.

А ще дізналися, що іриси – це наші рідненькі півники. В українській культурі ірис має особливе значення. Він символізує чистоту, красу і духовність, а також асоціюється з весняним відродженням природи. Ірис в українській народній традиції також означає захист і добробут. Ця квітка часто зустрічається в українських вишиванках.

У західних слов'ян квітку називають «перуникою». За легендою, вона зростає там, куди потрапила блискавка бога-громовержця Перуна.
У християнстві ірис співвідноситься з Дівою Марією, означаючи її печаль і чистоту.