У бібліотеці-філії № 5 Центральної бібліотеки Полтавської міської територіальної громади відбулася чергова зустріч з історикинею Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» Катериною Штепою. Тема бесіди — становлення української національної валюти — гривні, а також цікавий історичний екскурс стосовно інших грошових систем, котрі в різний час були встановлені на території, яку тепер займає наша держава.
Пані Катерина розповідала про реалії і проблеми грошового обігу античних грецьких міст-держав Північного Причорномор’я, Київської Русі, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та інших. Слухачі дізналися про те, чому на Русі не прижилися срібні й золоті гроші, чому монета називалася куна (куниця), як гривня стосується до бика, а головне — чому вигідно карбувати свої гроші, а користуватися чужими…
З відновленням національної державності в Україні з’явилися власні гроші з державною символікою та українськими написами. Ухвалою УЦР у 1919 р. вирішено запровадити як грошову одиницю карбованець. Художник Георгій Нарбут, проектуючи ескіз банкноти у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України — златників та срібляків князя Володимира, і вмонтував його в композицію ескізу. А 1 березня 1918 року Центральна Рада прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні.
Із здобуттям Україною незалежності надзвичайно важливим було створення національної грошової системи. У 1992 р. розпочато роботу над гривнею. Перші банкноти за дизайном художників Василя Лопати і Бориса Максимова надруковані у Канаді та Великобританії. Цього року ми відзначаємо 30-ту річницю введення в обіг національної валюти.