15 січня 1871 року у Володимирі-Волинському народився Агатангел Юхимович Кримський (1871–1942) – видатний український історик, філолог, дослідник староукраїнської мови, сходознавець, письменник, перекладач та один із засновників Академії наук України.
Щодо свого походження вчений писав: «Мій батько з білоруського міщанського роду, мати – полька литовська, – я, знацця, ані кровинки вкраїнської не маю, тільки що вродився та виріс на Вкраїні. Хоч я родом не вкраїнець, але цілком проукраїнився».
Працівники бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ пропонують перегорнути сторінки життя видатного вченого, який так багато зробив для України. Недарма з 1970 року ім'я українця Агатангела Кримського внесене до затвердженого ЮНЕСКО переліку видатних діячів світу, а творча спадщина Кримського в українській культурі за обсягом навіть надрукованих творів поступається лише перед спадщиною Івана Франка.
Кримський присвятив життя українській науці та культурі, ставши визнаним експертом в українознавстві. У свідомому віці він обрав українську мову як рідну. Всією душею Агатангел Юхимович прагнув інтегрувати українську ідею у світову систему координат. Він був директором Інституту української наукової мови та невтомним дослідником.
Зв’язок вченого з українською мовою є дивовижним за своєю суттю, адже вільно володіючи 60 мовами (за різними джерелами – від 60 до 100 мов), він також знав діалектні особливості української мови. Відомо, що під час свого перебування секретарем Всеукраїнської академії наук вчений сприяв нормативному становленню української мови. Він автор праці «Базисні правила українського правопису», за його ініціативи було сформовано «Комісію живої української мови», у співпраці з іншими мовознавцями опублікував у 1918 році багатотомний українсько-російський словник, а ще до виходу словника з’явилася «Українська граматика» (книга є першим історичним дослідженням історії розвитку української мови та аналіз її стану на початку ХХ століття. Кримський був науковим редактором багатьох словників та збірників.
Працюючи секретарем Всеукраїнської академії наук, вчений сприяв нормативному становленню мови. Він є автором праці «Базисні правила українського правопису», ініціатором створення «Комісії живої української мови» та співавтором багатотомного українсько-російського словника (1918 року). Його «Українська граматика» стала першим ґрунтовним дослідженням історії мови та її стану на початку XX століття.
Завдяки знанням з історії та володінню десятками мов, Кримський здобув світове визнання як авторитетний сходознавець. Його можна назвати філософом у найширшому розумінні цього слова. Вчений відзначався феноменальною працьовитістю: у його доробку понад 1000 публікацій: монографій, підручників, статей. Вагоме місце посідають праці з арабістики, семітології, тюркології та іраністики, при тому Агатангел Кримський відрізнявся від сучасників величезною любов’ю до української мови.
В історії культури Кримський відомий і як талановитий письменник. Він створив низку повістей, оповідань, видав поетичні збірки та переклав українською шедеври багатьох народів світу. Перші вірші Агатангел написав ще в колегії Павла Галагана в Києві, а загальне визнання йому принесла збірка «Пальмове гілля». Перші дві частини збірки складаються переважно із оригінальних поезій, а третя частина цієї збірки містить унікальні переклади східних класиків: Фірдоусі, Авіценни, Омара Хаяма, Гафіза, Сааді та інших.

Основна заслуга Кримського-поета в тому, що він вніс «екзотичний» струмінь в українську літературу межі XIX–XX століть, збагативши її східними мотивами та витонченою лірикою. До нього поезія народів Сходу залишалася для українського читача «білою плямою». Кримський став піонером у цій царині, майстерно переклавши епічну поему Фірдоусі «Шах-наме», твори Рудакі, Дакікі та Омара Хаяма.
Агатангел Кримський був справжнім майстром слова, який володів усіма тогочасними формами поетичної мови. Його творчість пронизана любов’ю до рідного краю, гуманізмом та повагою до культур усіх націй. Саме тому його постать залишається близькою і важливою для нас і сьогодні.