Адже саме 25 липня 1687 року на козацькій раді на р. Коломак, гетьманом Війська Запорозького було обрано Івана Мазепу. Козацький табір був оточений московськими військами на чолі з урядовцями. Отримавши булаву, новообраний керманич був змушений підписати «Коломацькі статті», які являли собою двосторонній договір з 22-х пунктів, між українським гетьманом Іваном Мазепою й старшиною (з одного боку) та царями іваном, петром та царівною софією (з іншого).

В їх основу були покладені попередні українсько-московські домовленості, які укладалися гетьманами з московськими царями протягом другої половини XVII ст., і передбачали значне обмеження його влади та посилення контролю москви над Україною: було заборонено обирати гетьмана та козацьку старшину без відома московських царів, мати дипломатичні відносини з іншими державами, московські війська вводились до Переяслава, Ніжина, Чернігова, Києва; для посилення контролю до Батурина вводився московський стрілецький полк; козацьке військо зобов’язувалося брати участь у військових походах московії; гетьман мав всіляко сприяти шлюбам московитів з українцями та іншим формам єднання населення обох держав та ін. Через два роки, 1689 року, після перевороту у москві, коли влада перейшла до царя петра, Іван Мазепа підписав з ним нову угоду - «Московські статті», які дещо полегшили становище Гетьманщини.

Події тих часів детально описує у своєму «Літописі» канцелярист Генеральної військової канцелярії часів Івана Мазепи, Самійло Величко. На виставці представлена його праця 2020 року видання. Особливо цінним є свідчення автора про передумови, саму раду та місце її проведення: «…на Коломаку, де брід Буцького…». У книзі представлений портрет гетьмана та текст «Коломацьких статей». Опис цих подій знаходимо на сторінках Літописів Григорія Грабянки та «Самовидця».

На виставці експонуються: різні портрети гетьмана Івана Мазепи із фондової збірки музею, в тому числі гравюри 1978, 1979 рр. роботи відомого художника України, «батька української гривні» Василя Лопати.

Цікаві свідчення про ті події та місце проведення доленосної для Івана Мазепи козацької ради можна знайти в щоденнику учасника тих подій, шотландця Патріка Гордона.

Старшому науковому співробітнику музею Сергію Макаренку, на основі джерел, в тому числі карт шведського Генштабу, вдалось встановити 5 локацій під Полтавою, де перебував Іван Мазепа напередодні та під час Полтавської битви. Карти з позначенням цих місць теж можна переглянути на виставці.
Всі ці експонати яскраво ілюструють той факт, що постать гетьмана України Івана Мазепи нерозривно пов’язана з Полтавщиною та нашим містом.
Сама ж подія, обрання Івана Мазепу гетьманом, мала велике значення для історії України, адже знаменувала початок, практично, нової політичної епохи –економічного, культурного, духовного піднесення та розвитку на українських землях.
Для багатьох поколінь українців Іван Мазепа став символом незламності та боротьби за свободу та незалежність України.
Виставка триватиме до кінця липня.