Підтримайте Україну — перекажіть гроші для ЗСУ

Де отримати естетичне задоволення від гарної бесіди


Кожна наступна книга, запропонована для обговорення у книгареньці бібліотеки-філії №4 «Я бачу, вас цікавлять книжки» - це нові відкриття, інколи непередбачувані емоції, здивування, але не розчарування. 

Відкрити для себе Курта Воннегута, якого здавалося ти завжди розумів, можна було тільки слухаючи обговорення роману «Синя борода». 

Через сповідь автор запрошує читача до роздумів про сенс мистецтва та самого життя.

Наслідки війни, самотність, відчай, непорозуміння і таємниці ... 

В основі роману вигадана автобіографія американського художника Рабо Карабекяна. Йому сімдесят один, він вдівець, живе самотою в розкішному будинку. Якось Рабо зустрічає на березі океану жінку і, несподівано для самого себе, запрошує її до свого маєтку.

Невгамовна Цірцея Берман, авторка суперпопулярних романів, докорінно змінює життя Карабекяна. Вона примушує дивакуватого художника писати автобіографію. Рабо пригадує батьків, вірменських імміґрантів, які врятувалися під час першого у ХХ столітті геноциду. Потім - роки навчання живопису в Нью-Йорку, своє перше кохання та службу в армії під час Другої світової війни. Далі - німецький полон і похмурі сутінки нацизму в Європі, повернення з війни, нещасливе одруження, кар’єру митця та дружбу з художниками нью-йоркської школи абстрактного експресіонізму (тут вдячні модератору за екскурс до школи митців).

А тим часом Цірцеї кортить дізнатися, що ж ховає під надійними замками у картопляній коморі Рабо. Ця таємниця бентежить мистецтвознавців і колекціонерів у всьому світі.

Через обговорення, коли маєш для роздумів 5-6 різних відгуків одноклубників, - весь роман відчуваєш інакше. І вже на світ німецького класика дивишся з відкритими очима. 

Обговорення роману «Синя Борода» - яскравий приклад непересічної майстерності модератора та готовності спільноти поділитися враженнями від прочитаного, подискутувати, щоб отримати відповіді на запитання. Або навпаки, зануритися так глибоко, що без домашнього завдання не обійтися. 

«Хто ходить у неділю в бібліотеку обговорити книгу - той набирається спільно осмисленої мудрості, отримує естетичне задоволення від гарної бесіди», написала Тетяна Костанян у фейсбуці, яку читачі називають «бібліотечним власкором».