У бібліотеці-філії №4 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ відбулася зустріч читачів із Олесею Максимець, журналісткою й письменницею, авторкою роману «Щит із неба», який не так давно вийшов у видавництві «Богдан».

Гостя з Луцька своєю харизмою з перших хвилин розмови зачарувала присутніх. Цікавим вдалося спілкування: щирість і відвертість пані Олесі швидко знайшли стежинку до читацьких сердець. Ще довго не відпускали полтавці гостю. А вже через дві години на сторінках у Фейсбуці почали з’являтися відгуки як на зустріч, так і на роман Олесі Максимець «Щит із неба».

Одним із них, від Тетяни Костанян, не можемо не поділитися.

«Частіше дивіться на зорі. Так буде називатися наступна книга письменниці із Луцька, відтепер нашої доброї знайомої Олесі Максимець. Пані Олеся навіть пообіцяла знову завітати до Полтави, щоб презентувати свої наступні книги, із героями яких ми ознайомилися-познайомилися на зустрічі. Це тому, що їй дуже сподобалася зацікавлена й щира аудиторія читачів, коли ставилися такі питання, що навіть сама авторка почала вбачати знаки долі у тих моментах, що привели її до письменництва.

Без сумніву, визначальну роль для неї відіграло спілкування із улюбленим дідусем, який легесенько підштовхував її до писання. І передбачення випадково зустрітої гадалки – «ти будеш багато писати». А як ще розуміти «підніжку долі» (коли проблема з ногою протягом кількох тижнів посприяла таки початку написання роману), як не знак згори. (Роман «Щит із неба» був написаний за два місяці).

Як людина віруюча, бо серед улюблених книжок першою є Біблія, пані Олеся сповідує заповідь: «віддасться кожному у справах його».

Історії, які розповідає письменниця, нікого не залишають байдужими. Чи йдеться про події Другої світової на Волині і ставлення народів та незнайомців одне до одного. Чи про падіння й «воскресіння» злочинця і пастора, чи навіть власні повороти долі. Завжди потрібно залишатися людиною. Частіше не дивитися під ноги, а піднімати очі до неба».