90 хвилин щастя
Довгоочікувана онлайн-зустріч із українською письменницею з Хмельницька Ольгою Саліпою, володаркою гран-прі «Коронація слова» відбулася. «90 хвилин щастя», - так написала у соцмережах одна із шанувальниць творчості хмельничанки.
Ольга Саліпа, авторка двох поетичних збірок і 14-ти романів. Усі її твори мають історичний соціальний контекст. «Мої романи мають стосунок до історії, подій минулого та сучасності, - ділилася думками гостя онлайн-спілкування. Улюблені жанри – історична сага, ретроман, соціально-психологічна проза». Розмову почали з роману «Оля», присвяченого Ользі Кобилянській. «Про неї знають все, але її не знає ніхто. Ольга Саліпа дуже точно та вміло перенесла її життя на папір: щиро й проникливо про талановиту письменницю, сильну духом жінку, яка із народження боролася за власне щастя». Розмова про роботу над романом, над архівними матеріалами, щоденниками, листами доповнювали запитання учасників зустрічі. Говорили про родинну сагу «Дикі паростки», три книги якої зараз постійно «на слуху» у шанувальників романів українських сучасних авторів. До речі, за версією читачів спільноти «Враження. UA» родинна сага Ольги Саліпи увійшла в топ найкращих книг 2024 року.
«Твори письменниці теплі, задушевні, сонячні, життєстверджуючі. Особливо це стосується малої прози. Це розповіді про найцінніше у житті – кохання, родину. В них відповідь на одвічне запитання: як бути щасливим попри все». Гостя розповіла про новий роман «Таких тисячі». Історія про життя, болісні втрати п’ятьох жінок, кожна з яких має своїх прототипів. Близько десяти жінок відгукнулися поділитися своїми історіями, переживаннями, втративши коханих на війні. Скориставшись правом художнього домислу, письменниця змінила імена, «поселила» героїнь в одному місті. Вони різні за характерами та зовнішністю. Їх об’єднує гіркий біль втрати чоловіків. Як пережити трагедію та не впасти у відчай?
Маючи досвід втрати близької людини, письменниці зрозумілі почування героїнь роману. «Було бажання допомогти жінкам пережити горе, не впасти в депресію та повний розпач. Треба попри все жити, допомагаючи тим, хто поруч, творити добрі справи». Як з’ясувалося півтори години зустрічі замало. Не наговорилися. Полтавщина запрошує чарівну письменницю у гості!