13 березня, напередодні Дня українського добровольця, який відзначається 14 березня починаючи з 2017 року для вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави, співробітники Полтавського літературно-меморіального музею В.Г. Короленка провели патріотичний захід для учнів Полтавського ліцею № 1 ім. І.П. Котляревського, на якому познайомили учнів з історією добровольчого руху в Україні, починаючи з часів Запорізької Січі.

Згадали і колишнього випускника ліцею Антона Цедіка (позивний «Еней»), який загинув під час виходу з Іловайського котла 29 серпня 2014 року.
20 серпня він мав іти у відпустку. Вже оформив усі документи, здав зброю. У цей час частина його батальйону потрапила в оточення під Іловайськом. Їм сказали: хто хоче, може помогти своїм побратимам. Мати його просила, щоб приїхав хоча б на її день народження 23 серпня. Антон сказав: не може, бо треба виручати хлопців.

Побратим Антона, Богдан Киреченко, описав жахливі деталі тих трагічних подій: «Коли дали команду на "зелений коридор", всі розуміли, що без бою і розстрілу не обійдеться. На під'їзді до Червоносільського росіяни почали обстрілювати колону з усієї наявної зброї із заздалегідь підготовлених і пристріляних позицій. Вогонь вели з САУ, танків, мінометів, крупнокаліберних кулеметів та інших видів зброї. Перші машини загорілися, утворився затор. Почався розстріл тих автівок, які застрягли. У цьому пеклі загинуло багато наших бійців, серед яких був і Антон Цедік». Батьки до останнього зберігали надію, що їхній син вижив. Однак остання іскра надії згасла, коли їх запросили на впізнання тіла.

Тарас Лелюх, один із найближчих друзів Антона, відомий як «Сварог» з батальйону «Азов», у книзі «Антон "Еней" Цедік – правдива Душа в пошуках Істини» зазначив, що Антон ніколи не боявся смерті. Він часто казав: «Не важливо, де і коли ти загинеш, а важливо, як і за що». На сторінці Антона останній запис: «Коли ти серцем приймеш меча – нехай Одін зустріне тебе!». Зі зброєю в руках, героїчно захищаючи незалежність і територіальну цілісність України, він віддав своє життя.

Захід став нагадуванням про важливість єдності, підтримки захисників і гордості за тих, хто за покликом серця став на захист України.