Хоч би які важкі випробування випадали нашому народові, він завжди вмів бачити й творити красу. Саме ця потреба — творити гарне — єднає нас і допомагає жити.

Український рушник з’явився близько тисячі років тому. Він завжди був під рукою, тому й отримав таку назву. Здавна кожна українська дівчина вміла вишивати й, ледь підрісши, готувала собі посаг. Навіть найбідніша хата сяяла яскравими барвами рушників. Ними прикрашали ікони, картини, вікна та двері. Така оселя виглядала, мов писанка.

Рушник супроводжував людину все життя: ним витирали руки й посуд, накривали хліб, зустрічали гостей, проводжали в дорогу. Він був невід’ємною частиною родильних, весільних і похоронних обрядів. Рушники можна «читати», як книги — варто лише розуміти символіку орнаментів, що містять глибокий зміст. У їхню чарівну силу вірили як у доброго оберега, що захищає від лиха.

Напередодні Великодня читальна зала бібліотеки-філії №10 Центральної бібліотеки Полтавської міської територіальної громади замайоріла різнобарвною вишивкою. Майстриня Надія Пастух із міста Родинське Покровського району Донецької області, яка з початком повномасштабного вторгнення росії переїхала до Полтави, уже понад 20 років займається вишиванням.

Експозиція, що нині прикрашає бібліотечний простір, включає вишиті нитками та бісером покутники (божники) для ікон, весільні рушники, великодні серветки, ікони, декоративні яйця, вишивану сорочку та багато іншого.

Творча виставка триватиме з 9 до 23 квітня. Щиро запрошуємо всіх охочих відвідати її та доторкнутися до краси української традиції!