Таку назву має перша персональна виставка творів Полтавського розпису членкині Полтавського обласного осередку майстрів народного мистецтва України Марини Черняєвої, відкриття якої відбулося 1 серпня у Полтавському літературно-меморіальному музеї В.Г. Короленка.
Сьогодні, мабуть, як ніколи, важливо усвідомлювати значення культурної спадщини для нас, українців. Вона розповідає про наше коріння, традиції та ідентичність, формує почуття самобутності. Це все частина нашого генетичного коду. Визначною рисою декоративно-ужиткового мистецтва є спадковість багатовікових традицій. Народні майстри впродовж віків засвоювали секрети технічної майстерності, формотворення, орнаментування, розвитку художніх образів, сюжетів.

Кожен регіон України має автентичні особливості та культурні традиції. Полтавщина – багата на традиції, відома старовинними промислами. Таким неповторним та яскравим є полтавський розпис. Полтавський декоративний розпис є одним з найдревніших в Україні, він значно старший за Петриківський і сягає часів трипільської культури. Прадавній народно-декоративний розпис Полтавщини охоплював усі сфери людського побуту. Ним оздоблювали дерев'яні вироби: сволоки, двері, стіни «митих» хат, меблі, іграшки, посуд, а також сакральні побутові предмети – скрині, колиски, прядки.
На жаль, багато що вже не повернути, наприклад, не збереглися «миті» хати з їх багатим настінним розписом. Але на Полтавщині, на щастя, є майстри, які відроджують техніку нашого місцевого автентичного розпису. І одна з них – авторка сьогоднішньої виставки Черняєва Марина Сергіївна, яка народилась в містечку Глобине. Ще в юному віці вона вирішила пов’язати своє життя з мистецтвом та впевнено йшла до своєї мети. Після закінчення Глобинської дитячої школи мистецтв по класу «Образотворче мистецтво» Марина поступила до Гадяцького фахового коледжу культури та мистецтв імені І.П. Котляревського, де поринула у світ творчості народних традицій.

З 2008 року розпочала працювати викладачем образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва в Градизькій дитячій школі мистецтв імені Героя України О.І. Білаша. Під час роботи в школі мистецтв вступила до Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Саме там вона познайомилась з Полтавським розписом, якому її навчала Юлія Анатоліївна Мохірєва (членкиня Національної спілки художників України). І коли Марина спробувала цей розпис, то він залишився назавжди у її серці.

З початком повномасштабної війни Марина почала активно співпрацювати з волонтерами з усієї країни, розписувала різні атрибути війни, і тим самим допомагала і допомагає військовим. Її розписані тубуси побували на аукціонах і за межами України. Разом з іншими майстрами вона взяла участь в артпроєкті «Полтавський розпис: від минувшини до сьогодення», який відбувся у приміщенні Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Її роботи є учасниками різних виставок та міжнародних конкурсів. Картина «Кохаю через простір і час» стала переможницею міжнародного художнього фестивалю МАЛЮЙ.UA. і Британського конкурсу GOLDENTIME TALANT.

Вона не тільки малює сама, постійно удосконалюючи свій талант, вміння, але й передає ці знання підростаючому поколінню. Це активна, позитивна, цікава майстриня, педагог вищої категорії, завжди відкрита для спілкування та співпраці. Її творчість супроводжує все її життя. Як вона говорить: «Я живу малюючи. Малюючи – живу».

Тож запрошуємо полтавців і гостей міста відвідати виставку, яка розміщується у виставковій залі музею Короленка і триватиме до 16 серпня.